Большой топонимический словарь Крыма

 

 

Топонимика Крыма (статьи)


Флора и фауна в исторической топонимии Крыма
отображение названий трав, грибов, цветов, с/х культур

01::02::03::04

(3)

  • cepelek ~ yepelek кт. пушок (кульбаби), пор. тур. yepelek тонкий, ніжний, витончений; що швидко біжить, поспішає – г. Джепелек-Байир біля с. Камишли на Пвіденнобережжі;
  • çemen ~ çimen зелень, трава, мурава, моріг, лука, луг < перс. îmC çämän луг, галявина, квітник – дж. Чемер-Чешме, с. Черма(н)лик ~ Челмалик ~ Чілмалик;
  • çigenitra кропива (< нгр. τσικνίδα ~ τσουκνίδα тс.) – яр Чіґенітра ~ Чуґернети з дж. Чуґюн-Чокрак, гірський прохід Чіґенітра-Богаз та ліс Чікінтра в східній частині Карабі-Яйли;
  • lábada ~ lápada тур. щавель туполистий (< нгр. λάπαθο[ν] ~ λάπατο[ν] тс.) – г. Лапата;
  • mantar гриб – паг. Мантар-Оба біля с. Камишли (ймовірно, що пагорб схожий формою на гриб);
  • otlu трав`янистий, травистий – г. Отлу-Кая;
  • pamuq кт., тур., pambuk ~ panbuk тур., mamıq ног., èbmP pämbe перс. бавовна, пух, βαμβάκι ~ βάμβαξ, -ακος ~ βόμβαξ ~ πάμβαξ нгр. бавовна, βόμβυξ, -υκος дгр. шовкопряд > лат. bombyx, -ycis шовкопряд; шовк; рослинний пух (бавовна?) – місцевість Памух біля с. Капсіхор;
  • qamış комиш, очерет – мис Камиш-Бурун, пас. Камуш-Кора біля с. Чавке, г. Камишли в Судацькій дол., Камишли-Оба біля с. Кутлак, оз. Камишли-Коль, с. Камишли (три ойк.), р. Камишлик-Су (Кок-Таш-Узень) (притока Кучук-Карасу), с. Камишлик;
  • saz комиш; болото – стр. Саз-Кор біля Ялти, яр Сазли-Кую на Карабі-Яйлі;
  • tegenek колючка, obur tegenek татарник (пор. башк. tegänäk лопух) – г. Теґенек-Байир біля с. Бештерек;
  • παστρόφυλλον чистотіл, ластовине зілля – г. Построфіль ~ Петрафіль.

(4)

  • aqbardaq проліска, підсніжка, первоцвіт – пас. Ак-Бардак біля с. Барин;
  • gül троянда < перс. gol тс. – с. Ґюль-Багча, Аїрґуль;
  • lâle тюльпан < перс. èL| lale тс. – г. Лялелік-Даг біля с. Токлук;
  • manta біла фіалка – р. Манта між річками Зуя та Бурульча;
  • nane м`ята – дж. Нане-Чокрак у Байдарській дол.;
  • sümbül ~ sünbül гіацинт < перс. ìbmS sombol < aраб. ìbmS sumbul тс. – гряда Сумбул-Кая, ск. Сомбул-Кая.

(5)

  • arpa ячмінь – гал. Арпа-Барлак біля с. Уппа, г. Арпали, с. Арпач;
  • baqla кт. квасоля; квасолевий, bakla тур. боби; кільце, ланець < перс. \QaB bağla турецькі боби, èlqB bağle біб, боби < араб. èlqB baqlat овоч, зеленина; біб – ур. Бакла (пор. також тур. bağla гребля, загата), Бакла-Терпелік(Черпелік), р. Бахлаори;
  • burçaq кт. град, дтюрк. горох, burçak тур. горошок посівний – яр Бурчак;
  • çavdar жито – г. Чауда (*Чаудар), мис Чавдар (Тимтир, Таш-Качик);
  • qarpız кт., karpuz тур. кавун < перс. ÈZzrX xärboze ~ ÈZwBrX xärbuze диня, букв. “ослячий огірок”, пор. перс. ZwPRaT tarbuz кавун - г. Карпуз(Харпус)-Кая в Судацькій дол., пас. Карпуз-Тигирткан “(Місце, де) качали кавуни)”, ск. Карпузинин-Каяси на Карабі-Яйлі;
  • qavun диня > нгр. καούνι тс. – г. Каунлук біля с. Отуз;
  • pancar тур. буряк > нгр. πανζάρι тс. – г. Панчжарлар (Пандчар-Кая, Делямет-Кая) у хр. Ечкі-Даг біля с. Коз;
  • tarı кт., darı тур. просо > нгр. νταρί тс., пор. дтюрк. tarığ зерно, злаки, хліб; землеробство – ур. Тариєр біля с. Коуш (див. yer), Дари в Гаспрі;
  • üskül льон (< нгр. σκουλ(λ)ί кужіль, куделя; пасмо волосся) – с. Склю-Єр (Üsküllü yer), ур. Ускюлі-Єрлер, Üsküllü göller біля с. Корбек, дж., руч. Ускюлянін-Су (Каракунда ~ Каракунґа) нижче Алупкінського укріплення;
  • κάνναβι нгр., κάνναβις, -εως нгр., дгр. конопля – р. Каневіз(Ханевіз)-Дере;
  • κουκκιά боби (рослина) – гірський масив Кокія, хр. Кокія-Бель, старовинне укріплення Кокія-Ісар, гірський прохід Кокія-Богаз.

Сприятливі природні умови степової, гірської та приморської зон, озера, затоки, річки та струмки обумовлюють багату й різноманітну фауну Кримського п-ва, дозволяють займатися рибальством і тваринництвом, розводити коней, овець, велику рогату худобу. В топонімах представлені назви (1) диких звірів, (2) птахів, (3) риб, плазунів і земноводних, (4) комах) та (5) свійських тварин:

(1)

  • arslan лев; сміливець – ск. Арслан-Ярлар біля с. Терсконду;
  • ayuv кт., ayı тур. дтюрк. ведмідь – г. Аю-Даг (Кастель, Біюк-Кастель), Аю-Кая (чотири ороніма), Аюли-Кая, Аюлук, ліс Аюлик біля с. Ак-Шейх, печ. Аю-Тешік, ск. Аюн-Курма-Кая, ур. Аюкот (köt зад);
  • borsıq кт., borsuk ~ pursuk тур. борсук – чаїр Барсук, ск. Борсук-Кая (Порсук-Кая, Кабан);
  • börü вовк – печ. Борю-Тешік, яр Бюрю-Коба , ліс Бору-Даг;
  • domuz ~ doñuz свиня – гал. Донуз-Алан біля с. Токлук, г. Домус-Арань, Домус-Кош, Домус-Чариш, ур. Домуз-Хоба, печ. Донґуз(Донуз)-Хоба, дж. Донґуз-Чокрак, оз. Донузлав;
  • kirpi їжак – п-в Кірпі-Тубек в Актаському озері на Керченському п-ві;
  • kiyik кт.дика коза, geyik тур. олень – мис Кіїк-Атлама, печ. Кіїк-Коба, ск. Кіїклік (Бурунчак);
  • qaban кабан – мис Хабан-Кир на Бабуган-Яйлі;
  • qaplan – печ. Каплан-Коба біля с. Уппа, с. Каплан (антропонім), Каплан-Ага-Кесеґі;
  • qılsıçan (qıl волос, sıçan миша, пацюк) – б. Килсичан-Дересі;
  • qoyan заєць – яр Куян-Таш-Узень (Куєнташ-Узень) біля с. Коз, о-в Коянли у Сиваші;
  • qurt черв`як; вовк – р., с. Курт, г. Курт-Кая і б. Курт-Кая-Дере в Байдарській дол., г. Куртлер-Богаз, кол. Курт-Луши у с. Куру-Узень, с. Куртлук;
  • sıçan миша; пацюк – паг. Сичан-Тере, г. Сичанлик біля с. Татар-Осман, Счани-Баїр, Счани-Ґерік, пас. Сичан-Коба біля с. Керменчік;
  • tarpan дикий кінь; від зооніма походить ног. tarpançı мисливець на диких коней (пор. кирг. tarpañ кінь ледачий і з поганою ходою, від tarp – звуконаслідування гепанню чогось важкого), відображений в ойконімах Тарпанчи та Кучук-Тарпанчи на Тарханкуті;
  • tavşan заєць – г. Біюк-Таушан біля с. Біюк-Узеньбаш, дж. Таушан-Чокрак, ск. Таушан-Кая біля с. Ворон, с. Тавшан(Таушан)-Базар;
  • teke козел – г. Теке-Атанґ біля с. Коз, камінь Теке-Таш біля Балаклави, ск. Теке-Кая біля с. Токлук;
  • tilki лис, лисиця; перен. хитрун – г. Тількі-Кая біля с. Кутлук, печ. Тількі-Коба біля Ст. Крима, ск. Тількі-Ялаган-Бурун, с. Тілкі (Тюльку);
  • ’αλεπού ~ ’αλουπού нгр., ’αλωπηξ дгр. лисиця – о-в ’Αλωπεκία (Alopecae) в Боспорській протоці (у Плінія Старшого), ур. Алепо ~ Алепу, Алупія ~ Улупія, р. Алепхор ~ Алипкор (Суук-Су), пор. румейський топонім Алепýс трепíя “Лисячі нори” (нгр. τρύπα яма, нора) біля с. Кипуча Криниця в Півн. Приазов`ї.

01::02::03::04

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Универсальный словарь
поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Вернуться на "Киммерию"
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
Архивная версия словаря
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


© KWD 2002-2016 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования