Большой топонимический словарь Крыма

 

 

Феномены топонимов: что означает крымский хороним Чонгар::01::02::03::04

Село Беш-Ходжа належало до Кучук-Карасувського кадилика Карасубазарського каймакамства („Камеральное описание Крыма 1784 года”. — С. 52), потім — до Уроскоджинської волості Феодосійського повіту („Из дела: О доставлении ведомостей...” — С. 291). Село Антай, в якому жив чонгарський джигіт — герой чинів, знаходилось біля річки (Східного) Булганака і належало до Байрачської волості Феодосійського повіту (Там само. — С. 283; Список населенных мест Российской мперии. Т.41. - С. 106). Села Беш-Ходжа та Антай були розташовані на південь від Чонгарського кадилика, досить далеко за його межами, але в „чонгарі”, тобто в північній степовій частині Криму, яка протистоїть у чинах Сеттара Зіятдінова південній нагірній частині півострова.

Кадилик Тюп-Чонгар прилягає до Сиваша, а кадилик Орта-Чонгар не має виходу до моря. Терміном тюп (тур. dip, Про термін тюп див.: Мурзаев З. М. Словарь народных географических терминов. - М., 1984. - С. 56І, 565, 570) у Криму позначались півострови. Він входив до складу назв багатьох сіл, розташованих на півостровах: Тюп-Мамай і Орта-Мамай (крим.-тат. орта `середній`) в Євпаторійському повіті, Тюп-Абаш, Тюп-Алгази, Тюп-Джанкой, Тюп-Канли, Тюп-Кенеґез та Тюп-Тархан у Перекопському повіті. Основну частину Тюп-Чонгарського кадилика становили саме півострови.

Кримське слово чонъгъар (çoñğar) можна зіставити з казахським шалкар `неоглядний, неосяжний`, яке включається в географічну термінологію (Инструкция по русской передаче географических названий Казахской ССР. — Алма-Ата, 1959. - С. 12;шалкар кøл `велике озеро`; озеро Шалкар у Кокчетавській та Уральській областях, озеро Шалкар-Карашатау, солончак Шалкартенґіз і географічна область Шалкарнурга в Актюбінській області Казахстану, озеро Шалкар-Єга-Кара в Оренбурзькій області Росії), киргизьким чалкар `величезний` (чалкар кøл `величезне озеро`, чалкар бел `величезний гірський перевал`, Усі киргизькі слова, шо зустрічаються в статті, запозичено з фундаментального „Киргизско-русского словаря” К. К. Юдахіна (М., 1965), калмицьким tsalγar `широкий і відкритий, широкий і плоский`, халхаським цэлгэр `просторий, широкий` (цэлгэр тал `широкий степ`, цэлгэр нутаг `велике кочовище`), також `світлий`, яким відповідає старописемне монгольське čalagar (Ramstedt G.J. Kalmükisches Wörterbuch. – Helsinki, 1935, - S. 421).

Прикметники старописемне монг. čalagar, калм. tsalγar, халха-монг. цэлгэр співвідносяться з дієсловами старописемне моиг. čalaji-, калм. tsaläx3, tsalax3, халха-монг. цэлийх `ставати великим, просторим, широким`, в халха-монгольській мові також `бути світлим`. Ґ.-Дж. Рамстедт вважає за можливе пов`язувати це дієслово зі старописемним монгольським прикметником čal `білий` (Там само. - S. 420), калм. tsal `світловолосий, білогривий, білий (про масть)`, халха-монг. цал буурал `сивий як голуб` (буурал `сивий`, `чалий (про масть)`), пор. кирг., туркменське чал `сивий`, крим.-тат. чал `сірий`, `сивий`, евенкійське чолко, чэлкэ `сивий, світловолосий`, `білий (про масть)`.

Кипчацьке слово çalqar `неоглядний, неосяжний, величезний` (в огузьких мовах воно відсутнє) має широкі зв`язки в тюркській лексиці: кирг. чалкай- ~ чангкал- `широко, велично розпростертися (про пологу місцевість)`, ногайське шалкай- `перекидатися навзнак, лягати горілиць`, казах. шалкалау `перекидатися навзнак`, кирг. чалкагай- `широко розпростертий (про пологу місцевість)`, чалкак `широко простягнений пологий схил гори` (чалкак тер `розпростерте високогірне пасовище`, чалкак тоо `велично розпростерта гора`), ног. шалкак `витягнутий, відкинутий назад`, кирг. чалка ~ чангка (тільки з присвійними афіксами): чалкасынын кетти `він упав навзнак`, ног. шалка: шалкамнан туьсин йыгылдым `я впав навзнак`, казах. шалкасынын тYсY і кумицьке чалкьасындан йыгъылмакъ `упасти навзнак`, татарське чалкан, башкирське салкан `навзнак, на спину`, крим.- тат. чалкъа `спина`: чалкъа тюшюп яшмакъ `лягти на спину, навзнак`, кирг. чалкала- `відкинувшись тулубом назад, випинати груди і живіт`, `велично розкинутися`.

Фонетичні зміни, внаслідок яких прикметники тюрк. çalqar чи монг. čalγar могли б трансформуватися в іменник çoñğar, можна пояснити цілком на тюркському чи монгольському грунті. Чергування корінних фонем о та а відоме монгольським (Владимирцов Б. Я. Сравнительная грамматика монгольского письменного языка и халхаского наречия. 2-е изд. — М., 1989. — С. 146-147) і тюркським мовам, пор. давньотюркські лексеми çağı ~ çoğı `суперечка`, yaldra- ~ yoldra- `виблискувати`, yoldruq `блискучий`, yaltğa ~ yoltğa `жарт, насміх`, yamız ~ yomuz `пахвина`, qavuq ~ qobuq `висівки`, qavır- ~ qovur- `смажити` (Древнетюркский словарь. — Л., 1969).

Чергування приголосних l та п або ñ спостерігається в середині слів в старописемній монгольській мові (Владимирцов Б. Я. Сравнительная грамматика... — С. 350) і в тюркських мовах, пор. кирг. жалгыз ~ жангыз `один, єдиний, одинокий`, тYлкY ~ тYнгкY `все, цілком`, чалкай- ~ чангкал- `широко, велично розпростертися (про пологу місцевість)`, чылк ~ чынк `чистий, без домішки`, `суспіль`, `тільки, виключно`, крим.-тат. манълай ~ манънай `лоб`, фильджан ~ тур. fincan `філіжанка`, крим.-тат. чильтер, кум. челтир, башк. селт3р і чуваське чĕнтĕр `ґрати, решітка`; кримські ойконіми Джанкара-Кеменче, Курман-Кеменче і Гаджи-Мулла-Кеменче в списку 1783 р. („Камеральное описание Крыма 1784 года...” — С. 51-52), Біюк-Кеменче, Кучук-Кеменче, Чангара-Кеменче і Мурзалар-Кеменче на карті 1817 р., Джанкере-Кемелче, Мурзалар-Кемелче, Курман-Кемелче та Аджи-Мулла-Кемелче в списку 1805 р. („Из дела: О доставлении ведомостей...” — С. 270), Джангара-Кемельчі та Курман-Кемельчі в списку 1865 р. (Список населенных мест Российской империи... — Т. 41. — С. 81;згадані ойконіми знаходились в межах Орта-Чонгарського кадилика), Сиртка-Коджалкі, Ельґері-Коджалкі та Откари-Коджанкі, Ельґері-Коджанкі у Феодосійському повіті („Из дела: О доставлении ведомостей...“ — С. 286, 291); башкирський гідронім Мелеуз ~ Менеуз.

Зважаючи на вищевикладене, апелятив çoñğar `широкий степ, рівнина` можна виводити з тюркського чи монгольського çalqar `широкий, великий, просторий, неозорий, неосяжний`, в яких фонема а в першому складі перейшла в о під впливом носової задньоязичної фонеми ñ, що виникла на місці l, а глуха фонема q перейшла в дзвінку ğ (у випадку тюркського çalqar).

До речі, слушно згадати, що в ногайських піснях зустрічається назва Яссы Кырым („Широкий, плоский Крым”). Семантика ногайського яссы співпадає з семантикою тюрк. çalqar та монг. čalγar.

Таким чином, є достатні підстави стверджувати, шо кримський хоронім Чонгар, як назва північно-східної частини Кримського півострова, походить від кримського (ногайського) апелятива чонъгъар `широка і плоска рівнина, степ`, засвідченого в народній поезії.

01::02::03::04

на верх страницы - Феномены топонимов Крыма 2 - на главную


Ищите хорошую снегоходную одежду у нас в магазине и вы будете довольны покупкой.

 
Универсальный словарь
поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Комментарии пользователей
Феномены топонимов - 1
Феномены топонимов - 2
Феномены топонимов - 3
Теория топонимики Крыма - 1
Теория топонимики Крыма - 2
Теория топонимики Крыма - 3
Теория топонимики Крыма - 4
Теория топонимики Крыма - 5
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
Ссылки: справочные ресурсы
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 

Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

 
 
© 2011-2013 KWD (при использовании материалов активная ссылка обязательна)