Большой топонимический словарь Крыма

 

 

Феномены топонимов: что означает крымский хороним Чонгар::01::02::03::04

Ю. О. Шилов зіставляє топонім Чонгар ще з гідронімами Чонграв (права притока Салгіру в Сімферопольському районі) та Ченгар-Тарама (балка в басейні Кальміусу), зафіксованими в „Словнику гідронімів України” (Словник гідронімів України. — К., 1979. — С. 601, 602;в тезах Ю. О. Шилова, мабуть, помилково стоїть Ченґан - Тарама).

Стосовно гідроніма Ченгар-Тарама можна стверджувати, що таку назву балка отримала від маріупольських греків, які вийшли з Криму в кінці XVIII ст. і оселилися в Північному Приазов`ї. Є. С. Отін елемент Ченґар (тарама значить `балка`) у гідронімі вважає кримсько-грецьким антропонімом, але не пояснює його значення (Отін Є. С. Гідроніми Східної України. — К.; Донецьк, 1977. — С. 98).

Важко вирішити, чи існує насправді гідронім Чонграв, який потрапив у „Словник гідронімів України” з Ономастичного архіву Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Правда, в Криму існував ойконім Кизил-Чонрав (крим.-тат. Къызыл-Чонърав) на Тарханкутському півострові (Большой Советский атлас мира. — М, 1939. — Т. 2. — Карта 55 Г).

Село Кизил-Чонрав було перейменоване в Красну Поляну (Чорноморський район). На карті Криму 1817 р. на місці пізнішого села Кизил-Чонрав показано спустошене село Ак-Чонкрав (Висловлюю щиру подяку польському тюркологу д-ру Генрику Янковському (Познанський університет) за люб`язно надіслану мені ксерокопію цієї карти Криму). Ойконіми Ак-Чонкрав та Кизил-Чонрав відсутні в списках кримських населених пунків 1783 („Камеральное описание Крыма 1784 года”. Сообщение Ф. Ф. Лашкова // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симферополь, 1888. — Т.6. - С. 36-63), 1805 („Из дела: О доставлении ведомостей о всех селениях с показанием, в которой волости сколько числом дворов и душ и на чьей земле поселены. 1805 г. № 127” // Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории крымскотатарского землевладения. — Симферополь, 1897. — С. 240-310), 1865 (Список населенных мест Российской империи. — Т. 41) рр. та на карті Криму 1842 р.(Топографическая карта полуострова Крыма Оберга и Бетева 1842 г.

Висловлюю щиру подяку кримському краєзнавцеві В. О. Зимоглядову (м. Севастополь) за надісланий мені складений ним список назв географічних об`єктів на згаданій карті Криму). Постає питання, чи не було змінено означення Акь `білий` на Къызыл `червоний` при встановленні в Криму радянської влади. Компонент Чонърав має, на мій погляд, значення `глибокий колодязь` (пор. казахське шынгырау `глибокий колодязь`, `урвище`) і не може бути зіставлений з топонімом Чонъгъар через їхній різний фонетико-морфологічний склад.

Розглянувши невдалі, як на мене, спроби пояснити походження топоніма Чонгар, слід передусім зупинитися на питанні точної локалізації території, до котрої він відноситься і часі його появи, і лише потім спробувати визначити його семантику з урахуванням усіх лінгвистичних та екстралінгвістичних факторів, як того вимагає етимологізація топонімів. В одному турецькому рукописі (Негри А. Извлечения из турецкой рукописи Общества, содержащей историю крымских ханов // Записки Одесского обшества истории и древностей. — Одесса, 1844. — Т. 1. — С. 384) повідомляється, що кримський хан Арслан-Ґірей (1753-1755) збудував батареї та прорив рови в Орській (Перекопській) та Арабатській ( رباط Рібат) фортецях, а також в Уч-Оба, Чонгарі (літера ج „джім” в османсько-турецькій мові могла передавати звук ч جونغار та в Чуваші (Назву Чуваш в турецькому рукописі Неґрі помилково прочитав як Сиваш.

Чуваське укріплення знаходилося на Литовському півострові, його залишки на сучасних картах позначаються як Чуваський вал (див. картосхему) جواش . Ця згадка Чонгара в рукописі говорить про те, що такий топонім вже існував до поселення у 1768 р. Єдисанської орди в Криму і що пов`язувати, як це зробив А. І. Маркевич, його появу з цією ногайською ордою — безпідставно.

Неправильно пов`язувати топонім Чонгар лише з Чонгарським півостровом. У книзі „Кримське ханство” шведського історика Йоганна-Еріха Тунманна (1746-1778) наведено список 48 кадиликів, на які, згідно з переписом, проведеним ханом Менглі-Ґіреєм II близько 1740 р., поділялась територія ханства (Тунманн Й. Крымское ханство / Пер. с нем. изд. 1784 г. — Симферополь, 1936. - С. 29). Під дев`ятнадцятим номером поміж степових кадиликів міститься у списку кадилик Чонгар.

За Камеральним описом Криму, до Карасубазарського каймакамства належали кадилики Діп-Чонгарський з 51 селом та Орта-Чонгарський з 33 селами („Камеральное описание Крыма 1784 года”. — С. 37). У Тунманна цим двом кадиликам і відповідає один — Чонгар.

Локалізація сіл, що належали до Діп-Чонгарського та Орта-Чонгарського кадиликів (там само. - С. 49, 51-52), на карті Криму 1817 р. (Военная топографическая карта полуострова Крыма Мухина) дала змогу визначити кордони цих кадиликів і дійти висновку, що хоронім Чонгар відносився до північно-східної частини Кримського півострова (див. картосхему, Пор.: „все пространство (Крыма) прилегающее к Сивашу, известное под именем Чонгар” (Памятная книга Таврической губернии. Вып. 1. Симферополь, 1867. — С. 230-231).

В № 36 кримської газети „Достлукь (Дружба)” за 1991 р. було надруковано „Чини життя” („Омюр чынълары”) Сеттара Зіятдінова, який народився 1913 р. Зміст чинів, в котрих зустрічається апелятив чонъгъар, дає підстави стверджувати, що в ногайських говірках степового Криму існував термін чонъгъар `степ, рівнина`, від якого і походить хоронім Чонгар. Автор чинів народився в селі Бешходжа, або Беш-Коджа, і називає себе чонгарцем (крим.-тат. чонъгъарлы), тобто степовиком:

Мен анамнынъ кенджеси — къыргъычман
Чынъларымдан белиньиз: чонъгъарлыман
Тувгъан яккъым къулан чёль, куль тёбели,
Бешходжа деген койчигим эр кимге белли.
Бабам-дедем сыдыргьы чобанлыкъ эткен,
Дагъ этегин терк этип чонъгъаргъа кеткен.
Мен чонъгъарлы джигитмен, атым джоргъа,
Коп керелер ат чаптым Антайдан Оргъа.
  Я найменший син у матері — мізинчик.
Із чинів моїх відомо, що я степовик.
Мій рідний край — безкрайній степ із зольниками.
Моє невеличке село Бешходжа відоме кожному.
Мій дід і батько чинбарили й чабанували,
Покинувши підгір`я, подалися на рівнину.
Я степовий джигіт, мій кінь іноходець,
Багато разів ганяв я коня з Антая до Перекопу.

01::02::03::04

на верх страницы - Феномены топонимов Крыма 2 - на главную


 
Универсальный словарь
поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Комментарии пользователей
Феномены топонимов - 1
Феномены топонимов - 2
Феномены топонимов - 3
Теория топонимики Крыма - 1
Теория топонимики Крыма - 2
Теория топонимики Крыма - 3
Теория топонимики Крыма - 4
Теория топонимики Крыма - 5
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
Ссылки: справочные ресурсы
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 

Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

 
 
© 2011-2013 KWD (при использовании материалов активная ссылка обязательна)